ЗАКОН УКРАЇНИ Про міський електричний транспорт

З А К О Н      У К Р А Ї Н И

Про міський електричний транспорт

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 51, ст.548 )

Цей Закон визначає правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування міського електричного транспорту загального користування на ринку транспортних послуг і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних і безпечних перевезеннях.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

діяльність у сфері міського електричного транспорту - здійснення комплексу робіт і заходів, пов'язаних з підготовкою, організацією та наданням транспортних послуг;

замовники транспортних послуг (замовники) - місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги;

маршрут (лінія) - напрямок руху трамвая, тролейбуса (поїзда метрополітену, швидкісного трамвая) за встановленим розкладом між визначеними та відповідно обладнаними пунктами на зупинках;

міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів;

об'єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг;

пасажир - фізична особа, яка користується транспортним засобом, перебуваючи в ньому, але не причетна до керування ним;

одиниця транспортної роботи - пробіг однієї одиниці рухомого складу міського електричного транспорту з пасажирами на відстань в один кілометр (вагоно-кілометр або тролейбусо-кілометр);

перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту;

рухомий склад - трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену;

тариф - вартісна величина плати за разовий проїзд одного пасажира або перевезення одного місця багажу міським електричним транспортом у межах установленої відстані (зони) або строку;

транспортні послуги - перевезення пасажирів та їх багажу міським електричним транспортом, а також надання інших послуг, пов'язаних з таким перевезенням.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері міського електричного транспорту загального користування, в яких беруть участь замовники транспортних послуг, перевізники та пасажири.

Стаття 3. Законодавство про міський електричний транспорт

1. Законодавство про міський електричний транспорт складається з цього Закону, законів України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Розділ II

ПЕРЕВЕЗЕННЯ МІСЬКИМ ЕЛЕКТРИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ

Стаття 4. Порядок надання транспортних послуг

1. Транспортні послуги надаються з додержанням таких вимог:

постійності (надійності) перевезень на маршрутах (лініях), що передбачає запобігання незапланованим перервам руху та відновлення перевезень у разі їх виникнення;

врахування пасажиропотоків під час визначення кількості рухомого складу, що працює на маршрутах (лініях), та складання розкладу руху на відповідний час доби;

встановлення швидкості руху на маршрутах (лініях) з урахуванням технічних та експлуатаційних характеристик рухомого складу, а також вимог безпеки руху;

відповідності технічного стану рухомого складу, що працює намаршрутах (лініях), визначеним законодавством нормативам;

безпечності перевезень.

2. Транспортні послуги надаються на договірних засадах міжперевізником та замовником з урахуванням:

норм забезпечення обслуговування міським електричнимтранспортом;

показників якості транспортних послуг.

3. Оплата транспортних послуг проводиться безпосередньопасажирами та замовником. Право на користування транспортнимипослугами надає придбаний разовий квиток, закомпостованийабонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, карткаабо посвідчення, що дає право на пільговий проїзд згідно іззаконодавством.

4. Фінансування перевезення пільгової категорії громадянздійснюється згідно із законодавством.

5. Перевізник не вправі відмовлятися від пільговихперевезень, крім випадків, передбачених законами.

6. Пільговий проїзд у міському електричному транспорті не даєправа на безоплатне перевезення багажу.

7. Правила надання послуг міським електричним транспортомзатверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Маршрути (лінії) перевезень

1. Основною формою транспортного обслуговування населення єперевезення трамваями і тролейбусами за маршрутами, аметрополітеном, швидкісним трамваєм - за лініями відповідно дозатверджених в установленому порядку транспортних схем міст(регіонів).

2. За видами транспортного сполучення маршрути (лінії)поділяються на міські, приміські (позаміські) та міжміські.

3. Затвердження маршрутів (ліній) здійснюється замовником на підставі генерального плану населеного пункту та схеми планування відповідного регіону з урахуванням попиту на міські, приміські (позаміські) та міжміські пасажирські перевезення.

4. Маршрути (лінії) обладнуються диспетчерськими станціями, засобами управління рухом, павільйонами (станціями) для пасажирів, а також необхідним санітарно-гігієнічним облаштуванням.

5. Розклад руху на встановлених маршрутах (лініях)затверджується перевізником за погодженням із замовникомтранспортних послуг.

6. Перелік маршрутів (ліній) та зміни до них доводяться довідома населення через місцеві засоби масової інформації.

7. На напрямках із значними пасажиропотоками, а також накурортах, у зонах відпочинку, щільної житлової забудови тапідвищеного рівня забруднення довкілля перевага надаєтьсястворенню маршрутів (ліній) міського електричного транспорту.

Стаття 6. Права та обов'язки пасажирів

1. Права та обов'язки пасажирів, порядок проїзду і йогооплати визначаються Правилами користування міським електричнимтранспортом, які затверджуються у межах відповідних повноваженьцентральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунальногогосподарства і центральним органом виконавчої влади в галузітранспорту і які повинні гарантувати пасажирам право на одержання:

якісних і безпечних транспортних послуг відповідно до цьогоЗакону;

своєчасної та достовірної інформації стосовно транспортнихпослуг;

компенсації згідно із законодавством заподіяної під часкористування міським електричним транспортом шкоди.

Розділ III

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 7. Принципи та шляхи реалізації державної політики у сфері міського електричного транспорту

1. Державна політика у сфері міського електричного транспортупроводиться на засадах:

доступності транспортних послуг для усіх верств населення;

пріоритетності розвитку міського електричного транспорту умістах з підвищеним рівнем забруднення довкілля та курортнихрегіонах;

створення сприятливих умов для виробництва вітчизняногорухомого складу та його удосконалення;

беззбиткової роботи перевізників.

2. Реалізація державної політики у сфері міськогоелектричного транспорту здійснюється шляхом:

формування нормативно-правової бази його функціонування;

здійснення державного контролю за його технічним станом тазабезпеченням безпеки руху;

сприяння реалізації інвестиційних та інноваційних проектів уцій сфері;

підтримки вітчизняних виробників рухомого складу таобладнання;

забезпечення захисту прав споживачів транспортних послуг.

Стаття 8. Державне регулювання діяльності у сфері міського електричного транспорту та його розвитку

1. Загальне регулювання діяльності у сфері міськогоелектричного транспорту та його розвитку здійснює КабінетМіністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністраціїу межах своїх повноважень.

2. Забезпечення реалізації державної політики у сферіміського електричного транспорту здійснюють у межах відповіднихповноважень центральний орган виконавчої влади з питаньжитлово-комунального господарства і центральний орган виконавчоївлади у галузі транспорту.

3. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевогосамоврядування забезпечують реалізацію державної політики у сферіміського електричного транспорту, а також розробляють регіональніта місцеві програми його розвитку і забезпечують їх виконання,встановлюють тарифи на проїзд, організовують перевезення пасажирівта здійснюють контроль за ним, встановлюють порядок справлянняплати за проїзд, інформують населення про зміни, що стосуютьсянадання транспортних послуг, забезпечують координацію роботи,пов'язаної з функціонуванням міського електричного транспорту таінших видів міського транспорту, створюють належні дорожні умовидля здійснення перевезень, реалізують заходи з розвитку,вдосконалення та облаштування маршрутної мережі, виконують іншіфункції щодо створення безпечних умов діяльності у сфері міськогоелектричного транспорту згідно із законодавством.

Стаття 9. Функції уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері міського електричного транспорту

1. Центральний орган виконавчої влади з питаньжитлово-комунального господарства і центральний орган виконавчоївлади в галузі транспорту здійснюють:

підготовку пропозицій і реалізацію державноїнауково-технічної та економічної політики у сфері міськогоелектричного транспорту;

контроль за виконанням законодавства про міський електричнийтранспорт та підготовку пропозицій щодо його вдосконалення;

розроблення державних програм у сфері міського електричноготранспорту та забезпечення їх виконання;

підтримку освоєння виробництва і введення в експлуатаціювітчизняного рухомого складу;

організацію у межах своїх повноважень робіт ізстандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сферіміського електричного транспорту і забезпечення їх виконання;

розроблення порядку формування тарифів на проїзд;

нормативно-методичне забезпечення експлуатації об'єктівміського електричного транспорту, визначення пріоритетних напрямівнауково-технічних досліджень у сфері міського електричноготранспорту, впровадження новітніх технологій, виконання функційдержавного замовника відповідних науково-технічних робіт;

державний контроль за технічним станом об'єктів міськогоелектричного транспорту та забезпеченням безпеки його руху;

виконання інших функцій, покладених на них згідно іззаконодавством.

Стаття 10. Державний нагляд і контроль у сфері міського електричного транспорту

1. Основним завданням державного контролю у сфері міськогоелектричного транспорту є забезпечення надання безпечнихтранспортних послуг та додержання перевізниками законодавства проміський електричний транспорт.

2. Державний контроль за технічним станом об'єктів міськогоелектричного транспорту (крім метрополітену) здійснює державнатехнічна інспекція міського електричного транспорту, до системиякої входять Головна державна технічна інспекція міськогоелектричного транспорту та регіональні підрозділи технічноїінспекції міського електричного транспорту, а також інші органиконтролю згідно із законодавством.

Державна технічна інспекція міського електричного транспорту:

контролює додержання перевізниками вимог законодавства продорожній рух та міський електричний транспорт;

проводить реєстрацію та облік трамвайних вагонів ітролейбусів;

здійснює контроль за технічним станом об'єктів міськогоелектричного транспорту та забезпеченням безпеки руху трамвайнихвагонів і тролейбусів;

бере участь у проведенні технічної експертизи нових зразківтрамвайних вагонів і тролейбусів, обладнання та устаткуванняміського електричного транспорту, а також вузлів і агрегатів, якібезпосередньо впливають на безпеку руху;

виконує інші функції, визначені Кабінетом Міністрів України.

Державні технічні інспектори міського електричного транспортумають право:

проводити в установленому порядку перевірку умов утримання таексплуатації рухомого складу, обладнання та устаткування міськогоелектричного транспорту;

безперешкодно відвідувати об'єкти міського електричноготранспорту з метою перевірки додержання вимог нормативно-правовихактів про міський електричний транспорт, ознайомлюватися здокументами, що стосуються технічного стану об'єктів, одержувативід перевізника інформацію, необхідну для виконання своїх завдань;

забороняти використання об'єктів міського електричноготранспорту у разі їх невідповідності вимогам нормативно-правовихактів про міський електричний транспорт.

Державні технічні інспектори міського електричного транспортумають також інші права, встановлені законодавством.

3. Державний контроль за технічним станом метрополітенуздійснюється згідно із законодавством.

4. Під час перевірки додержання вимог законодавства проміський електричний транспорт перевізник зобов'язаний надавати всінеобхідні документи та створювати належні умови для її проведення.

Розділ IV

ВІДНОСИНИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ІНШИХ ЗАМОВНИКІВ З ПЕРЕВІЗНИКАМИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ

Стаття 11. Договір про організацію надання транспортних послуг

1. Відносини замовників з перевізниками регулюються згідно іззаконодавством, а також договором про організацію наданнятранспортних послуг.

2. У договорі про організацію надання транспортних послугвизначаються обсяги і якість транспортних послуг за маршрутами(лініями) згідно з розкладом руху, вартість перевезення пасажирів,обов'язки та права сторін, порядок та строки проведеннярозрахунків, інші умови надання транспортних послуг.

3. Підставою для укладення договору про організацію наданнятранспортних послуг є замовлення на пасажирські перевезенняміським електричним транспортом, у якому повинні враховуватисядержавні соціальні нормативи на транспортні послуги, а такожспроможність перевізника забезпечити їх необхідний обсяг.

4. Договір про організацію надання транспортних послугукладається на строк не менше року і затверджується не пізніше ніжза квартал до початку його дії.

Стаття 12. Обов'язки та права замовника транспортних послуг

1. Замовник транспортних послуг зобов'язаний:

представляти і захищати інтереси споживачів таких послуг;

визначати обсяги транспортної роботи, маршрути та показникирегулярності руху, встановлювати тарифи на проїзд та порядоксправляння плати;

укладати договір з перевізником про організацію наданнятранспортних послуг та контролювати його виконання;

забезпечувати координацію роботи об'єктів міськогоелектричного транспорту та інших видів транспорту;

 створювати необхідні умови для забезпечення перевезень

(відповідний стан доріг, облаштування пунктів на зупинках тощо);

здійснювати повну та своєчасну оплату фактично виконанихперевізником обсягів транспортних послуг згідно з договором проорганізацію їх надання;

виконувати інші вимоги, встановлені законодавством.

2. Замовник має право:

контролювати якість надання транспортних послуг та додержанняграфіків руху на маршрутах (лініях);

проводити обстеження пасажиропотоків на маршрутах (лініях);

вносити пропозиції щодо змін умов договору про організаціюнадання транспортних послуг.

3. За невиконання обов'язків, передбачених договором проорганізацію надання транспортних послуг, замовник несевідповідальність згідно із законом та договором.

Стаття 13. Обов'язки та права перевізника

1. Перевізник зобов'язаний:

забезпечувати належний рівень транспортного обслуговуванняпасажирів та їх безпеки, якість надання транспортних послуг;

утримувати рухомий склад та інші об'єкти міськогоелектричного транспорту у належному стані, створювати умови дляпроведення їх державного технічного огляду;

забезпечувати необхідний рівень професійної кваліфікаціїпрацівників та додержання ними вимог законодавства;

здійснювати справляння плати за проїзд;

інформувати пасажирів про організацію транспортногообслуговування та правила користування міським електричнимтранспортом;

створювати належні умови праці та відпочинку персоналу,забезпечувати контроль за роботою і станом здоров'я водіїв;

виконувати умови договору про організацію наданнятранспортних послуг, інші вимоги, встановлені законодавством;

надавати замовникові інформацію про результати роботирухомого складу.

2. Перевізник має право:

вносити пропозиції щодо створення нових та внесення змін доіснуючих маршрутів (ліній), а також уточнення обсягів транспортноїроботи і розкладу руху;

проводити контроль за додержанням пасажирами Правилкористування міським електричним транспортом, у тому числі щодооплати проїзду та наявності документів, які дають право напільговий проїзд;

зупиняти пасажирські перевезення на маршрутах (лініях) аботимчасово змінювати розклад руху у разі виникнення загрози йогобезпеці, змін у пасажирських потоках, а також з інших причин, незалежних від перевізника, і негайно інформувати про це замовника;

вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття абоперешкоджання рухові, крім випадків, передбачених статтею 19 цьогоЗакону.

3. Перевізник несе відповідальність за:

виконання зобов'язань щодо перевезення пасажирів згідно іззаконодавством та договором про організацію надання транспортнихпослуг;

відшкодування збитків, заподіяних здоров'ю і майну пасажирів,а також довкіллю, згідно із законодавством;

надання інформації про фактичні обсяги транспортних послуг.

Стаття 14. Тарифна політика та оплата транспортних послуг

1. Тарифна політика у сфері міського електричного транспортуґрунтується на принципах забезпечення доступності транспортнихпослуг та створення умов для здійснення сталих і безпечнихпасажироперевезень.

2. Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється зурахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботиперевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян. Уразі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат,пов'язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізникакомпенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи,за рахунок коштів відповідних бюджетів.

3. Оплата замовником обсягів надання транспортних послугздійснюється відповідно до Правил надання послуг міськимелектричним транспортом ( 386-97-п ).

4. Розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно доПорядку формування тарифів на послуги міського електричноготранспорту, який затверджується у межах повноважень центральниморганом виконавчої влади з питань житлово-комунальногогосподарства і центральним органом виконавчої влади в галузітранспорту.

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕВІЗНИКІВ

Стаття 15. Склад міського електричного транспорту

1. До складу міського електричного транспорту входятьпідприємства, що надають транспортні послуги, об'єкти міськогоелектричного транспорту, системи електропостачання та зв'язку,будівлі та службові приміщення.

2. Вимоги до технічного стану, обслуговування та ремонтуоб'єктів міського електричного транспорту (крім метрополітену)встановлюються центральним органом виконавчої влади з питаньжитлово-комунального господарства.

3. Вимоги до технічного стану, обслуговування та ремонтуоб'єктів метрополітену, а також їх охорони встановлюютьсяцентральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.

Стаття 16. Землі міського електричного транспорту

1. Надання перевізникові земель у користування здійснюєтьсявідповідно до Земельного кодексу України ( 2768-14 ), законівУкраїни "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про плату за землю"( 2535-12 ) та інших нормативно-правових актів.

Стаття 17. Утримання та оновлення рухомого складу та інших об'єктів міського електричного транспорту

1. Технічний і санітарний стан рухомого складу, який працюєна маршрутах (лініях), та інших об'єктів міського електричноготранспорту повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху( 1306-2001-п ), Правил експлуатації трамвая та тролейбуса( z0066-97 ), Правил технічної експлуатації метрополітену, а такожнормам та стандартам у цій сфері.

2. Правила експлуатації трамвая та тролейбуса затверджуютьсяцентральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунальногогосподарства, Правила технічної експлуатації метрополітену -центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.

3. Оновлення рухомого складу, а також інших об'єктів міськогоелектричного транспорту проводиться за рахунок коштів державного імісцевих бюджетів та інших джерел.

4. Фінансування оновлення рухомого складу з державногобюджету здійснюється за умови виділення відповідних коштів змісцевих бюджетів.

Стаття 18. Електрозабезпечення міського електричного транспорту

1. Протягом трьох років після набрання чинності цим Закономдля міського електричного транспорту застосовуються тарифи наелектричну енергію, встановлені для населення.

2. Забороняється відключення об'єктів міського електричноготранспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень,за винятком усунення наслідків аварій у системахелектропостачання.

Стаття 19. Трудові відносини та соціальний захист працівників перевізника

1. Трудові відносини працівників перевізника регулюютьсязаконодавством про працю та правилами внутрішнього трудовогорозпорядку.

2. Положення про робочий час та час відпочинку водіївзатверджує у межах своїх повноважень центральний орган виконавчоївлади з питань житлово-комунального господарства і центральнийорган виконавчої влади в галузі транспорту.

3. Керівник перевізника приймається на роботу за контрактом.Прийняття і звільнення керівника із займаної посади узгоджується з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунальногогосподарства і центральним органом виконавчої влади у галузітранспорту у межах їх повноважень.

4. Колективні трудові спори за участю працівників перевізникарозв'язуються згідно із законодавством.

5. Працівники перевізника мають право на безоплатний проїздвідповідно трамваєм, тролейбусом, метрополітеном. Витратиперевізника, пов'язані з безоплатним проїздом зазначених осіб, невключаються до складу їх валових витрат і не підлягаютьвідшкодуванню з бюджету.

6. Працівникам перевізника під час виконання службовихобов'язків надається право на носіння форменого та спеціальногоодягу, взуття і обмундирування за переліком, встановленимцентральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунальногогосподарства і центральним органом виконавчої влади у галузітранспорту. Витрати на зазначені цілі включаються до валовихвитрат перевізника.

7. Соціальний захист та пенсійне забезпечення працівниківперевізника здійснюються згідно із законодавством.

Стаття 20. Припинення або обмеження надання транспортних послуг. Організація роботи у надзвичайних умовах

1. Тимчасове припинення або обмеження надання транспортнихпослуг може застосовуватися у випадках, передбачених Правиламидорожнього руху ( 1306-2001-п ), Правилами експлуатації трамвая татролейбуса ( z0066-97 ) і Правилами технічної експлуатаціїметрополітену.

2. В умовах надзвичайного чи воєнного стану наданнятранспортних послуг може обмежуватися або припинятися, а мережаміського електричного транспорту скорочуватися.

3. У разі настання надзвичайних ситуацій, стихійного лиха(повінь, пожежа, замети тощо), аварій та катастроф, які призвелидо порушення роботи міського електричного транспорту, перевізникивживають невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків.

4. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування в межах своїх повноважень подають перевізникамдопомогу в ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій такатастроф, у відновленні роботи міського електричного транспорту.

Розділ VI

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінетові Міністрів України протягом трьох місяців з днянабрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цимЗаконом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральнимиорганами виконавчої влади їх нормативно-правових актів увідповідність із цим Законом.

Президент України       Л.КУЧМА

м. Київ, 29 червня 2004 року

N 1914-IV

Додаткова інформація